Blockchain в медицині

Колеги, вітаю.

1. Застосування blockchain у медицині

(коротко і поверхово — мої враження станом на сьогодні (2023-05-11), виходячи з компетенцій особистих і корпоративних http://kalmykov.info/uk)

1.1. Властивості (якості, характеристики, ознаки…) blockchain, які вважаю вартими особливої уваги саме в медичній сфері:

1.1.1. Існуючі властивості (уже широко застосовувані щодо медичних даних про суб’єкти, об’єкти і явища) —

– ідентифікація (практично безмежні як вихідне кодування, так і подальше визначення приналежності будь-чого до певного унікального ідентифікатора),

– розподіленість (у загальному випадку, пірингова однорангова архітектура blockchain складається з однакових учасників мережі, “вузлів”, кожний з яких дублює інформацію про всю мережу і розподіляють між собою самі дані),

– координація (всі регламентовані дії відбуваються з відома та, або дозволу інших учасників мережі, “вузлів”),

– актуалізація (за однорангової архітектури, у кожному “вузлі” відбувається синхронізація всієї blockchain мережі),

– точне і широке зіставлення (в медицині ми постійно зіставляємо безліч показників, і blockchain дозволяє зробити це ефективніше),

– убезпечення зберігання даних (у випадку несанкціонованих змін є можливість відновити всю інформацію),

– надійна передача даних (закономірні втрати під час передачі даних надійно компенсуються за рахунок множинного децентралізованого дублювання інформації),

– захист даних (за належного використання засобів криптографічного захисту, у теперішніх умовах або не існує можливості  отримати несанкціонований доступ до даних, або це не рентабельно),

– відслідковування операцій з даними (а отже, висока прозорість того, хто, коли, як і що змінив, доповнив, видалив тощо),

– повна незалежність (або одразу немає, або є можливість, щоб не стало ніяких центральних ресурсів, регуляторів),

– ресурсна ефективність (хоча blockchain — відносно нова технологія і в ній порівняно мало фахівців та готових рішень, а отже, їхні розробка і впровадження тимчасово порівняно дорогі, в стратегічній перспективі новітні blockchain технології все менш вибагливі до обладнання і ресурсів, ніж попередні покоління і тим більше класичні рішення),

– тощо;

1.1.2. Потенційні властивості (які уже розроблено і поширюються в медичній галузі або ще перебувають у стадії R&D) —

– інтероперабельність (на відміну від тисяч напрацьованих різних і не завжди сумісних класичних технологій зберігання й передачі даних, blockchain поки що набагато однорідніші і дозволяють ефективно обмінюватися даними між найрізноманітнішими системами на різних платформах, різних років розробки, протоколів тощо),

– консьюмерська залученість (через відносні надійність і невибагливість blockchain, споживачі товарів і послуг за певного розподілу прав можуть мати доступ до власних медичних даних і можливість їх вивіряти, що в свою чергу додає захисту як від помилок, так і від спрямованих фальсифікацій і фабрикацій),

– сама технологія blockchain є подібною до деяких принципів, які зустрічаються в природі й соціумі, а це відкриває додаткові можливості моделювання біологічних, медико-психологічних та медико-соціальних процесів і явищ (а застосовуючи засоби математичної статистики, ще й з перспективою прогнозування, попередження подій на рівнях клітини, органу і систем, організму, спільнот і екосистем, людства),

– тощо (подумаю);

1.2. Деякі застосування, які привернули мою увагу з точки зору ринкової ємності і перспектив:

1.2.1. Напрямки

– кібербезпека і протидія шахрайству в медицині (захист медичних даних, управління доступом до них, виключення фабрикації й фальсифікації тощо),

– фінанси в медицині (транзакції, управління, облік, звітність тощо),

– медична статистика (обробка інформації, зокрема, персональних та популяційних “великих даних”, що робить можливими подальші аналіз, опис, інтерпретацію даних тощо),

– організація медичних досліджень (особливо клінічних, із рекрутингом волонтерів, тривалим відслідковуванням динаміки показників тощо),

– ідентифікація, сертифікація, підтвердження походження й унікальності та (або) аутентичності, якості товарів і послуг (ліків, засобів медичного призначення, обладнання і апаратури, стейкхолдерів, донорського матеріалу тощо),

– управління ланцюжками поставок та якістю (медичних товарів і послуг),

– бази даних (бази знань, репозитарії, архіви і системи для їхньої роботи тощо),

– медична телеметрія (безпечність, недубльованість та прозорість даних, система дозволів та контролю доступу до них тощо),

– системи підтримки прийняття медичних рішень (і автоматизованої відповіді тощо),

– смарт-контракти (і взагалі смарт-управління, координація тощо),

– консорціумні blockchain (об’єднання між медичними організаціями — лікарнями, лабораторіями, центрами інструментальної діахностики, реабілітаційними центрами, страховими компаніями, органами самоврядування й влади, виробниками та іншими учасниками системи охорони здоров’я тощо),

– тощо (подумаю і додам, коли усвідомлю);

1.2.1. Кейси застосування blockchain в медицині

– MedRec https://medrec-m.com/: Blockchain-платформа для безпеки та обміну медичною інформацією,

– SimplyVital Health https://www.simplyvitalhealth.com/: Blockchain-рішення для керування медичними даними та обліку послуг,

– Gem https://gem.co/health: Blockchain-платформа для обміну та зберігання медичних даних,

– Medicalchain https://medicalchain.com/en/: Blockchain-система для зберігання електронних медичних записів та обміну даними між пацієнтами та провайдерами,

– Medibloc https://medibloc.co.kr/en/: Blockchain-система для безпечного зберігання та обміну медичними даними,

– Coral Health https://www.coralhealth.com/: Blockchain-платформа для забезпечення цифрового супроводу пацієнтів та обміну медичною інформацією,

– Medical Veda https://medicalveda.com/: Blockchain-рішення для доступу до медичних послуг та обміну медичними даними,

– Tierion https://tierion.com/: Blockchain-система для створення довіреного журналу медичних подій та перевірки автентичності даних,

– Healthereum https://www.healthereum.com/: Blockchain-платформа для створення цифрових контрактів та взаємодії з пацієнтами,

– тощо (безліч, подумаю і додам, коли буде час і натхнення);

1.3. Обмеження і виклики

1.3.1. Обмеження і виклики blockchain взагалі (як технології) —

– залежність від інших споріднених інформаційних технологій, законодавчих регламентів (самі по собі blockchain — це спосіб організації даних, а ефективним інструментом його роблять шифрування, канали зв’язку, програми й обладнання, мережі тощо; їхній розвиток сприяє і розвитку blockchain та навпаки),

! окремо підкреслю залежність blockchain від “об’єктивного зв’язку з реальним світом” (на мій погляд, це потенційне “вузьке горлятко”, можна нівелювати, забезпечивши багатоканальне незалежне автоматичне надходження потоку реальних даних з ретельною автоматизованою ж перевіркою їхньої коректності),

– швидкість транзакцій (є похідною від обсягу даних, кількості транзакцій за одиницю часу, архітектури мережі, потужності обладнання, пропускної здатності каналів передачі даних тощо — все це потужно розвивається і використовуються технології розподілених зберігання й обчислень, хоча й потреби зростають),

– відносні новизна і бурний розвиток технологій blockchain (призводить до того, що конкретні рішення швидко застарівають, а фахівців і команд, здатних їх актуалізувати вчасно — кількість обмежена; думаю, ця галузь колись досягне етапу “зрілості” і ці питання буде нівельовано),

– компетентність розробників і провайдерів blockchain (через “хайп” з’явилася безліч псевдо-експертів, якась частка яких колись обов’язково стане професіоналами, але наразі всі “тренуються” на тих відчайдухах, хто наважився інвестувати у технологію, у її впровадження в конкретних прикладних рішеннях — це закономірно і абсолютно природньо; тим більшого варті ті фахівці і компанії, хто справді знається на технології і вміє вдало й відповідально її застосувати в реальних умовах),

– обізнаність стейкхолдерів і споживачів (вона й щодо класичних IT мізерна, а щодо blockchain тим більше; як і завжди в подібних випадках, іронія в тому, що ті, хто вважає, що розуміються на blockchain, зазвичай знає й вміє менше, ніж ті, хто сумнівається і наполегливо розвивається у відповідному напрямку),

– вихідні витрати на впровадження (оскільки технології blockchain відносно нові, фахівців і досвіду застосування порівняно мало і наразі витрати та ризик помилок закономірно великі),

– вартість експлуатації (у розрахунку на кожну транзакцію чи одиницю об’єму даних тощо вона ніби-то прогресивно знижується, та на фоні зростання кількості цих самих транзакцій і потоку інформації це зниження в реальних умовах не так помітно; класичні рішення успішно конкурують в цьому плані з blockchain),

– енергоефективність (“застарілі” blockchain рішення споживають невиправдано багато електроенергії, новітніші ж набагато ефективніші як завдяки зміні технології, так і через впровадження розподілених мереж, переходу з протоколу Proof-of-Work (PoW) на Proof-of-Stake (PoS) у критичних до енергоспоживання рішеннях, а решта давніх протоколів все рідше використовується тощо),

– актуальні апаратні можливості (і зберігання, і обробка даних, особливо на “повних вузлах”, на яких резервується повна копія blockchain, вибагливі щодо потужності обладнання тощо; по мірі розвитку технологій ці обмеження компенсуються),

– тощо (подумаю і додам, коли усвідомлю);

1.3.2. Обмеження і виклики blockchain на додаток саме в медицині і суміжних галузях

– законодавчі жорстка регламентація чи крайня дерегуляція медичної галузі в частині зберігання, обміну, захисту даних можуть як ускладнити впровадження blockchain, так і сприяти (треба аналізувати конкретні країни чи навіть окремі автономні регіони, галузі),

– децентралізація може бути обмеженою чи навіть відсутньою з об’єктивною чи суб’єктивною метою (з одного боку, медичні дані майже завжди конфіденційні, з іншого — цінні самі по собі, а особливо в систематизованому вигляді, тому багато хто зі стейкхолдерів обирають архітектуру, централізовану з точки зору управління, щоб мати як мінімум максимальний контроль над даними, як максимум ексклюзивно отримувати дохід з них),

– масштабованість порівняно обмежена у випадку здійснення транзакцій з даними великого об’єму (наприклад, зображеннями, відео тощо) і безмежна, якщо йдеться про малі обсяги даних (наприклад, тільки ідентифікаційна інформація про об’єкти, суб’єкти, явища, класифікаційні індекси тощо),

– тощо (подумаю і додам, коли усвідомлю);

1.3.3. Реально в медицині “в чистому вигляді” практично ніколи не впроваджують blockchain саму по собі; натомість застосовують переважно гібридні системи, які використовують переваги blockchain і додають той, функціонал, який компенсує обмеження;

1.4. Висновки і практичні рекомендації —

1.4.0. Blockchain сама по собі — не панацея, ці технології варто використовувати там і тільки там, де вдається вдало використовувати їхні якості (переваги) і уникати або компенсувати обмеження (виклики), це переважно коли:
– потрібна база даних спільного користування,

– не можна жодній зі Сторін довірити повне володіння цією базою даних,

– апаратні й програмні засоби достатні для впровадження відповідної системи з технологіями blockchain,

– крім blockchain, у конкретному рішенні не треба більше нічого або існують чи потенційно можливі інші сприятливі умови, зокрема: 1) багатоканальне об’єктивне незалежне автоматизоване надходження реальних даних і 2) автоматична їхня перевірка на релевантність і коректність,

– тощо.

… і, якщо уже впроваджувати blockchain, то забезпечити опції відміни й відновлення “відкату” на попередню версію до помилкової транзакції.

1.4.1. У медицині технології blockchain і фактично мають широке застосування, і потенційно є перспективними.

Та, подібно тому, як медицина є галуззю, тісно інтегрованою з іншими,

так і blockchain не існують у “вакуумі”, а є цінними у комплексі з іншими програмними й апаратними рішеннями.

Оскільки ціна помилки в медицині може бути дуже великою (в різних аспектах — життя і здоров’я людини, етики і моралі, законодавства і репутації тощо), то,
з одного боку, варто дослідити перспективи ринку blockchain у сфері не лише (!) професійної медицини (охорони здоров’я), а також у взаємозв’язку з нею (і часто менш “зарегульованими”):

– і взагалі індустрії здоров’я, wellness, well-being тощо,

– і у галузях, близьких за сутністю –

— у сфері послуг — психології, коучингу, спорті, освіті, юриспруденції, ІТ тощо,

— у сфері товарів — харчової, хімічної, легкої промисловості тощо;

з іншого боку, бачу смисл стратифікувати розгляд blockchain у єдиній екосистемі з (наприклад):

– класичними програмними та апаратними засобами тощо,

– штучним інтелектом (англ. artificial Intelligence, AI) — особливо в напрямках автоматичного розпізнавання, аналізу неструктурованих даних та предиктивних, генеративних моделях тощо,

– Інтернетом речей (англ. Internet of Things, IoT), в тому числі для медицини й здоров’я, телеметрією, телемедициною — особливо в аспекті контролю вимірюваних показників і стану самих датчиків тощо,

– шифруванням, контролем доступу, мультифакторною аутентифікацією тощо,

– обробкою великих даних (англ. Big Data) — як від кожної окремо взятої людини, так і від численної популяції тощо,

– віртуальною, розширеною, змішаною реальністю (англ. virtual reality, VR; augmented reality, AR; mixed reality, MR) — маю особистий досвід і теоретичні знання щодо створення й застосування їх в освітніх, просвітницьких, медичних та інших цілях.

… з мого досвіду, з медичним стейкхолдером варто спілкуватися, будучи компетентним і уже з комплексним розв’язанням його насущних питань (проблем?), бажано “під ключ” і з поділом хоча б частини ризиків.

1.4.2. Визначитися і скоординуватися у пріоритетах,

1.4.3. Зробити кейс(и),

1.4.4. Ітераційно проводити патентно-інформаційне і маркетингове дослідження застосування blockchain у галузі здоров’я (медицини, фармації, охорони здоров’я, wellness, well-being та подібних інших галузях тощо) — щонайменше 1 раз на рік (а краще актуалізувати щоквартально чи навіть щомісячно, це дешевше і корисніше, ніж щороку).

1.4.5. Тощо (подумаю і додам, коли усвідомлю).

1.5. Корисні посилання

1.5.1. Професійні публікації в медичних та споріднених виданнях
 

1.5.2. Популярні публікації

– Про blockchain з цікавою дискусією у коментарях https://habr.com/ru/articles/688414/

– Адаптація опису blockchain до реалій охорони здоров’я https://www.himss.org/resources/blockchain-healthcare

– Просто до примітивності про blockchain в охороні здоров’я https://academy.binance.com/ru/articles/blockchain-use-cases-healthcare

– Структуровано про blockchain в охороні здоров’я  https://zdrav.expert/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%8F:%D0%91%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D1%87%D0%B5%D0%B9%D0%BD_%D0%B2_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B5

1.5.3. Інші посилання

– трекінг подій (чомусь переважно негативних) в світі blockchain та споріднених технологій так званої Web 3.0 https://web3isgoinggreat.com/

– моя презентація (вона взагалі з HealthTech, використовую в усіх заходах цього напрямку, просто стартую з різних фрагментів, Blockchain див. у розділі “Specific” — просто “тапайте” або “зумте” на ньому, він відкриється https://prezi.com/view/iYppdjDdnnJrXr3r4xYV/

2. Наша взаємодія

2.1. Дружня зустріч, в порядку денному обговорення матеріалів п. 1;

2.2. Моє бачення нашої співпраці (проєкт):

2.2.1. Ґрунтовно пропрацюємо питання застосування

і загалом blockchain,

і конкретних реалізацій — у медицині, охороні здоров’я, wellness та суміжних галузях тощо

як узагальнено чи за напрямками (суміжними з медициною галузями та в межах IT),

так і прицільно щодо конкретного рішення (Продукту, проєкту, сервісу…).

Приклад нашого чек-ліста чи основних “віх”: https://youtu.be/SnVfAcHzyG4

Як бачите з відео, в результаті такого пропрацювання ми стаємо:

– свідомими щодо власних пріоритетів і планів,

– гарно підготовленими теоретично (бо аналізуємо публікації від фундаментальних до популярних і продукуємо нову власну інформацію, яка є цінною сама по собі),

– добряче досвідченими практично (бо тісно комунікуємо зі стейкхолдерами та споживачами),

– власниками релевантної клієнтської бази (бо переважна більшість стейкхолдерів є потенційними клієнтами),

– тощо.

2.2.2. У пріоритетах визначитися і скоординуватися ,

2.2.3. Візьмемо клієнта (вдячного перспективного) — і на особливих домовленостях здійснимо в експериментальних або навіть реальних умовах конкретний кейс,

2.2.4. Актуалізуватимемо ситуацію на ринку і наші можливості регулярно (хоч щомісячно).

2.2.5. Тощо (подумаємо).

3. Ваші думки, пропозиції?