Волонтерство, благодійність та громадська діяльність – як засіб саморозвитку

Сьогодні, 5 вересня, – Міжнародний день благодійності.

https://www.un.org/ru/observances/charity-day

Якось ніколи себе особливо не уявляв благодійником.

Точніше, не думав, що стану системно займатися волонтерством, благодійністю, розробкою та реалізацією соціальних проектів.

У якомусь сенсі – звичайно, як лікар у третьому поколінні, вихований саме у дусі допомоги (служіння?) іншим.

Якось, сам не усвідомлюючи, навіщо, – завжди прагну допомагати (і в житті, і особливо – на медичній ниві), не чекаючи негайної винагороди.

Не завжди адекватно (у дусі: “наздогнати – і заподіяти добро” або “за будь-яку ціну”, навіть на шкоду собі та близьким), але завжди зі щирим бажанням допомогти.

І на цьому шляху по-різному бувало.

Багато хто перш за все не цінує власні ж збережене життя або повернене, примножене здоров’я.

Як наслідок не відчувають жодної особливої ​​подяки,

ні бажання самим докласти зусиль і допомогти своєму організму.

А іноді навіть прийняти допомогу нормально не можуть, “спускаючи на гальмах”… навіть не мене, а своє життя і здоров’я…

Я роками думаю над тим, навіщо живу (у чому Місія, Покликання тощо). У різний час знаходив кілька відповіді – і на даний момент у пріоритеті Піклування і Допомога.

Війна у всіх нас особливо “перевірила на міцність” обраний кожним із нас Шлях.

Хтось вибрав шляхи Захисника, Зберігача, Лідера, Милосердя тощо,

а хтось – і шантажу, колекторства, погроз, зради тощо.

Мої волонтерство, благодійність та громадська діяльність для мене стали етичним засобом самопізнання, саморозвитку та самовдосконалення.

На цьому шляху зустрічаються найдивовижніші люди, з якими в інших умовах навряд чи навіть перетнувся, а про багатьох і не здогадувався б… А тут – пліч-о-пліч!

Дякую вам, всі мої особисто та наші (“Асоціації гуманітарних центрів”) партнери, наставники, колеги!

Зі святом вас, Міжнародним днем ​​благодійності!

А що для вас означає благодійність, якою є її роль у вашому житті?